Про Чин
Назва Чину
Офіційна назва нашого Чину – «ВАСИЛІЯНСЬКИЙ ЧИН СВЯТОГО ЙОСАФАТА» (Ordo Basilianus Sancti Josaphat), традиційна – «ЧИН СВЯТОГО ВАСИЛІЯ ВЕЛИКОГО» (Ordo Sancti Basilii Magni); вживається також назва – «ОТЦІ ВАСИЛІЯНИ». Офіційна абревіатура Чину – ЧСВВ.
Мета та завдання Чину
Мета Чину полягає в шуканні в усьому Божого вподобання та освяченні ченців шляхом практикування євангельських рад, згідно з нашими правилами.
Особливим завданням Чину є посвячувати себе контемплятивному життю і служінню Церковного Правила, здійснювати всесторонню душпастирську працю, захищати та укріплювати єдність між християнами та надавати Христовій Церкві досвідчених і відданих служителів, на зразок св. Василія Великого, св. Йосафата, а також інших василіянських мучеників та ісповідників.
Структура Чину
Василіянський Чин Святого Йосафата є церковною юридичною особою і має Головний осідок у Римі.
Територіальна структура Чину складається з Головного осідку і різних Провінцій; Провінції – із чернечих осідків. Чернечі осідки можуть бути: монастирями, резиденціями, місійними осідками, осідком новіціяту та осідком студій.
Головний осідок, Провінції і законно засновані чернечі осідки силою самого права є церковними юридичними особами.
На 2013 рік існують такі Василіянські Провінції:
Найсвятішого Спасителя в Україні (29 монастирів)
св. Миколая в Україні (Закарпаття) (4 мон.)
Непорочного Зачаття Пречистої Діви Марії в Аргентині (3 мон.)
св. Йосифа у Бразилії (15 мон.)
Пресвятого Серця Ісусового в Канаді (10 мон.)
св. Стефана в Угорщині (5 мон.)
Покрова Пресвятої Богородиці у Польщі (4 мон.)
св. апостолів Петра і Павла у Румунії (3 мон.)
св. Кирила і Методія у Словаччині (6 мон.)
Успення Пресвятої Богородиці в США (7 мон.)
Герб Чину
Василіянський герб складається з таких елементів: обрамленого дугою вогняного стовпа, що означає полум'я любові – символ постійного служіння Богові і ближньому. Над вогняним стовпом зображено сонце – символ Ісуса Христа Спасителя. У сонці вміщена монограма Ісуса Христа, над якою є хрест як заклик Його наслідувати. Герб оточує вінок з двох галузок: дубової і лаврової. Дубова галузка символізує постійність і силу в духовному зростанні та праці, а лаврова – вічну нагороду для переможців.
Чернечий одяг
Ченці вдягають василіянський чернечий одяг, що відзначається своєю простотою, як символ посвяти і знак свідчення. Загально прийнятий одяг у Василіянському Чині Святого Йосафата складається з таких елементів: чорний габіт з білим комірцем, пояс або ремінь, мантія, каптур, нагрудний хрест і параман.
Чернече виховання
Чернече формування - це систематичний шлях аскези і пізнавання, який Чернець здійснює під керівництвом Ченців-священиків, спеціально до цього призначених, і за допомогою навчального плану, визначеного Настоятелями.
У практиці воно розподіляється на чотири стадії: вступний курс до василіянського чернечого життя, новіціят, тимчасова професія, довічна професія і постійне поглиблення чернечого формування.
Чернече формування на всіх своїх етапах проходить згідно з програмою Ratio formationis, затвердженою Генеральною капітулою, Загальним планом василіянського формування, затвердженим Протоігуменом за згодою своєї Ради і потвердженим Протоархимандритом за згодою своєї Ради, а також особливою Програмою, укладеною та затвердженою згідно з нормами Статуту.
Вступний курс до василіянського чернечого життя
Вступний курс до василіянського чернечого життя дає кандидатові можливість ознайомитись з особливостями чернечого життя у Чині.
Дозволяє Чину оцінити покликання кандидата, особливо, з'ясувати, чи він морально і психічно здатний до василіянського чернечого життя і чи в стані перейти до наступного етапу-новіціяту.
На вступний курс до василіянського чернечого життя може бути прийнятий католик будь-якого обряду, який бажає служити Богові в спосіб, притаманний нашому Василіянському Чинові, керується чесним наміром і здатний вести чернече життя у нашому Чині.
Кандидат повинен мати повних шістнадцять років і не повинен мати перешкод, які стосуються Новіціяту.
Новіціят
Період новіціяту перевіряє придатність особи і приготовляє її прийняти василіянську пропозицію: посвятити своє життя Богові і віддати його служінню спільноті та Церкві.
Метою новіціяту є:
1. зі сторони новика - пізнати особливі вимоги аскези і життя в Чині, перш ніж вступити на шлях чернечої професії;
2. зі сторони Чину - підготувати новика до василіянського чернечого життя.
Чернече формування є основою новіціятського курсу. Інші складові курсу, такі як навчання або професійний вишкіл, є другорядними у стосунку до важливості допомогти новикові правильно сформувати характер і посправжньому вдосконалитись у чеснотах, щоб у подальшому осягнути чернечу професію.
До щоденних духовних вправ новіціяту належать: Божественна Літургія, спільне церковне правило, розважання, принаймні півгодини духовного читання, іспит сумління. Можна дотримуватись також інших традиційних побожних практик або тих, які стали законними звичаями у нашому Чині чи лише в одній із Провінцій, аби тільки вони були включені у Провінційний правильник.
Тимчасова професія
Період тимчасової професії є етапом поступового розвитку особистості Ченця і його духовного та інтелектуального дозрівання, через застосування навчальної методики, визначеної програмою Ratio formationis, з допомогою Настоятелів і під керівництвом Духівника. Тимчасова професія формує Ченця в дусі Євангелія і святого Василія, згідно з вимогами наших правил, укріплює його в чеснотах покори, послуху, чистоти, убожества і братньої любові, зближує його з Богом через молитву, що провадить до святості, готує до завдань, які йому доручить Чин.
Тимчасова професія триває, як правило, п'ять років, і її потрібно відновлювати з року в рік.
Довічна професія
Чернечий стан приймається повноправно й остаточно через довічну чернечу професію. Вона ґрунтується на святій Тайні Хрищення і є її здійсненням і поглибленням. Складенням обітів послуху, чистоти й убожества Чернець цілковито й назавжди посвячується Богові.
Після належної духовної і канонічної підготовки Чернець складає довічну професію Господу Богу перед тим, хто має повноваження її приймати, в присутності чернечої спільноти і вірних, дотримуючись відповідного літургійного обряду.
Усвідомлюючи велику Божу ласку приналежності до католицької Церкви, Чернець, разом із складенням довічної професії, урочисто обіцяє вірність і підлеглість Римському Архиєреєві, Христовому Намісникові.
Довічна професія остаточно впроваджує в чернечий стан. Чернець перестає бути приписаним до своєї єпархії і повноправно входить до складу Чину, з усіма обов'язками і правами.
Після складення довічної професії у нашому Чині Чернець латинського обряду, через привілей, переходить до східного обряду Церкви свого права, у якій знаходиться Провінція, до якої він належить.
Довічна професія робить неправосильними акти, що суперечать обітам, якщо ці акти можуть стати недійсними.
Постійне поглиблення чернечого формування.
«Нашою ціллю є уподібнення до Бога, наскільки це можливо людській природі, але нема подібності без пізнання, а пізнання походить від навчання», тому формування Ченців-василіян має бути постійним.
Притримуючись мети та шляху, вказаних святим Василієм Великим, кожний Чернець повинен дотримуватись Ratioformationisі Програми формування, яка його стосується. Усвідомлюючи свої дарування та власні недосконалості, він повинен також із особистої ініціативи вживати необхідних засобів, щоб у його житті відбувався постійний загальнолюдський, християнський, церковний та чернечий поступ.
Ченці з довічною професією після завершення студій, приписаних Статутом, повинні розвивати й поглиблювати свої знання священних наук шляхом курсів і програм постійного формування, визначених Протоігуменом за згодою його Ради, та особистих ініціатив, затверджених компетентним Настоятелем.
Крім того, Ченці повинні брати участь у конференціях, які Протоігумен вважатиме доцільними для поступу у священних науках і душпастирстві.
Ченці повинні здобувати також відповідний запас світських знань, особливо тих, які тісно пов'язані зі священними науками.